Олена Рибак виступила модератором Енергодня, присвяченого скороченню циклу енергоефективних проектів

11 червня 2018 року у Києві пройшов щорічний Енергодень. Цього року захід був присвячений темі енергоефективності та носив назву: Політичний діалог 2018. «Енергоефективність від ідеї до реалізації: як подолати часовий розрив?».

Партнерами заходу виступили GIZ,  iC consulenten в Україні та Celynx.

До обговорення проблем сектору енергоефективності долучилися провідні фахівці серед яких: Олена Рибак, Член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, виконавчий директор іС consulenten в Україні, Сергій Савчук, Керівник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Йоганнес Баур, Керівник відділу енергетики, транспорту і навколишнього середовища програми допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні,  Юлія Шевчук, Головний інвестиційний радник Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО), Сергій Масліченко, Заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Іма Хренова–Шимкіна, Заступник директора проекту «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини, Максим Верещак, Ключовий експерт програми ЄС “Угода Мерів – Демонстраційні проекти”, Святослав Павлюк, Голова Правління Асоціації Енергоефективні міста.

Олена Рибак, яка виступила модератором заходу, окреслила нагальну проблему, як гальмує розвиток енергоефективності у країні – довгу тривалість циклу підготовки та реалізації проектів.

За діючою процедурою термін підготовки енергоефективних проектів в Україні може складати 22 місяці. Але на практиці процедура набагато довша. “Наразі практичний український сценарій підготовки від 40 до 66 місяців. Найбільше проекти гальмуються на етапі узгодження в державних установах, – відзначила Олена Рибак, Член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, виконавчий директор iC consulenten в Україні”.  За її словами, через те, що причини можуть бути формальними, процедурними та технічними, а кількість розглядів та повернень не лімітована та щоразу може займати до 30 днів (згідно процедури), втрати часу стають критичними та унеможливлюють фактичну реалізацію проекту. Категоризація причин незатвердження або повернення документів та скорочення строків повторних розглядів могла б стати одним з елементів скорочення усього проектного циклу.

Серед інших проблем, які гальмують розвиток енергоефективності було названо:

• Недосконалість тендерних процедур
• Відсутність типізації енергоефективних проектів
• Низька кваліфікація учасників проектів
• Недосконале оподаткування, тиск з боку правоохоронних органів та ін.

Повний аналіз ситуації та шляхи її покращення буде представлено у Позиційному листі Європейсько-українського енергетичного агентства. До підготовки цього документу долучилися експерти iC consulenten в Україні.